Сплюшка малазійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сплюшка малазійська
Малазійська сплюшка (підвид O. b. solokensis, гора Керінчі, Суматра)
Малазійська сплюшка (підвид O. b. solokensis, гора Керінчі, Суматра)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сплюшка (Otus)
Вид: Сплюшка малазійська
Otus brookii
(Sharpe, 1892)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Scops brookii
Посилання
Вікісховище: Otus brookii
Віківиди: Otus brookii
EOL: 1178243
ITIS: 555381
МСОП: 22688703

Сплюшка малазійська[2] (Otus brookii) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Індонезії і Малайзії. Вид на честь Чарлза Брукабілого раджі Сараваку[3][4].

Малазійська сплюшка

Довжина птаха становить 23 см. Забарвлення переважно темно-коричневе, тім'я чорнувате, нижня частина тіла бурувата, пера на ній мають темні стрижні. Лицевий диск рудувато-коричневий, над очима світлі "брови". Кінчики крил білі, стернові пера поцятковані білими плямами. На голові відносно довгі (29-49 мм) пір'яні вуха, на кінці вони білі. Райдужки оранжеві. У представників підвиду O. b. solokensis верхня частина тіла рудувато-жовтувата, нижня частина тіла поцяткована темними смужками[5].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[6]

Деякі дослідники пропонують виділити O. b. solokensis у окремий вид Otus solokensis, опираючись на моделі видоутворення інших ендемічних видів гірських птахів регіону[7].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Малазійські сплюшки мешкають в горах Барісан на заході Суматри, а також в горах на півночі Калімантану, на півночі Сараваку, північному заході Північного Калімантану та на півдні Сабаху. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на висоті від 1200 до 2400 м над рівнем моря. Представники підвиду O. b. brookii не спостерігалися з моменту свого відкриття у 1892 році, поки не були повторно відкриті і сфотографовані в травні 2016 року на схилах гори Кінабалу. Також вони повторно спостерігалися у 2021 році[7][8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Otus brookii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 78. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  4. Duncan, James R. (2003). Owls of the World: Their Lives, Behavior and Survival. Firefly Books. с. 206. ISBN 9781552978450.
  5. James A. Eaton, Bas van Balen, Nick W. Brickle, Frank E. Rheindt (2016). Birds of the Indonesian Archipelago Greater Sundas and Wallacea. ISBN 978-84-941892-6-5.
  6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 жовтня 2022.
  7. а б Bornean Rajah scops owl rediscovered after 125 years. phys.org (англ.). Процитовано 7 травня 2021.
  8. Scops-Owl Subspecies Missing for 125 Years Rediscovered in Malaysia | Biology | Sci-News.com. Breaking Science News | Sci-News.com (амер.). Процитовано 7 травня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
  • Smythies, B.E.; Davison, G.W.H. (1999). The Birds of Borneo. Kota Kinabalu: Natural History Publications. ISBN 983-812-028-6.

Посилання

[ред. | ред. код]